Письмові згадки

Волынкой губерніи въ Житомирскомъ Уѣздномъ Судѣ 1836 года въ Февралѣ мѣсяцѣ совершены крѣпостныя сдѣлки, на продажу:

1-я.) 6-го. Дворянами: Маріянною Рожицкою, Ружою и Лукашемъ Ястржелебскими, Евреямъ: Ирло Шимпоновичу Левію, Фроиму Берштейну и Арону Альперину, 16 дес. земли съ усадебною къ селенію Низгурцамъ принадлежащихъ, серебромь 60 рублей. Сдѣлка писана на 3-хъ рублевой бумагѣ; пошлинъ съ исчисленія за всякую дес. по 30 руб. съ 480 руб взыскано ассиги. 19 руб. 20 коп. явочныхь 10 рублей.

Кіевской губерніи въ Чигиринскомъ Уѣздномъ Судѣ:

30123. 1842 г. Октября 17. Совершена купчая, на продажу помѣщицею Фелиціею Фоминою Малиновскою, помѣщику Фомѣ Фридриху двухъ имяному Грущинскому, одного семейства крестьянъ, изъ недвижимаго своего имѣнія селенія Великихъ Низгурецъ, а именно: Ивана съ женою Варварою, сыномъ Карпомъ и 2 дочерьми, да съ цѣлымъ его вновь рожденнымъ семействомъ безъ земли, за 285 р. серебр. Купчая писана на герб. листѣ въ 90 к. серебр.; взято пошлинъ съ суммы 11 р. 40 к. серебр.

Кіевское Губернское Правленіе, въ-слѣдствіе рапорта Бердичевскаго Уѣзднаго Суда, вызываетъ въ оный помѣщицу Фелицію Малиновскую, наслѣдниковъ умершаго Подполковника Христофора Клиненберга и Штабъ-ротмистршу Люндгарду Кржижановскую въ двухмѣсячный срокъ, для рукоприкладства на запискѣ составленной по дѣлу о раздѣлѣ имѣнія части селен. Великихъ Низгуржецъ помѣщиковъ: Томаша и Терезіи Тржецяковъ между ихъ наслѣдниками, и о разсмотрѣніи отчета съ управленія этимъ имѣніемъ Христофоромъ Клиненбергомъ.

Кіевской губерніи, въ Бердичевскомь Уѣздномъ Судѣ:

7477. 1847 г. Іюля 11-го, совершена купчая, мѣщанами: Кивою Сруліовымъ Ройзенблатомъ, Бендитомъ Пинхасовымъ Ройзенблатомъ и Зельманомъ Мошковымъ Мисихомъ, данная ими мѣщанину Абрамку Израилову Шеру, на продажу первыми послѣднему Бердичевскаго уѣзда въ селеніи Великихъ Низгурцахъ земли пахатной и сѣнокосной 13 десят. 408 квадрат. саж., цѣною за 200 руб. серебр. Купчая крѣпость писана на гербовомъ листѣ въ 90 коп. серебр.; пошлинъ взыскано 8 руб. и актовыхъ 3 руб. серебр.

7478. 1847 г. Сентября 4-го, совершена купчая, дворянкою Рухлею Францовою Ястржембскою, данная ею мѣщанину Берку Лейбѣ Нафтулову Гитману, на продажу первою послѣднему Бердичевскаго уѣзда въ селеніи Великихъ Низгурцахъ пахатной и усадебной земли, всего 7 десят. 321 саж., цѣною за 70 руб. серебр. Купчая крѣпость писана на гербовомъ листѣ въ 90 коп. серебр.; пошлинъ взыскано 2 руб. 80 коп. и съ акта 3 руб. серебр.

7479. 1847 г. Сентября 9-го, совершена купчая, дворянкою Рухлею Францовою Ястржембскою, данная ею мѣщанину Берку Лейбѣ Нафтулову Гитману, на продажу первою послѣднему Бердичевскаго уѣзда въ селеніи Великихъ Низгурцахъ пахатной и сѣнокосной земли 19 десят. 1810 саж. цѣною за 200 руб. серебр. Купчая крѣпость писана на гербовомъ листѣ въ 90 коп. серебр.; пошлинъ взыскано 8 руб. и съ акта 3 руб. серебр.

7483. 1847 г. Ноября 13-го, совершена купчая, Бердичевскимъ мѣщаниномъ Мошкомъ Хаймовымъ Рисензономъ, данная имъ земледѣльцу Данилѣ Хаймову Ливинштейну, на продажу первымъ послѣднему Бердичевскаго уѣзда въ селеніи Великихъ Низгурцахъ усадебной земли 1317 саж. съ домомъ, цѣною за 300 руб. серебр. Купчая крѣпость писана на гербовомъ листѣ въ 90 коп. серебр.; пошлинъ взыскано 12 руб. и съ акта 3 руб. серебр.

7484. 1847 г. Ноября 19-го, совершена купчая, Новоушицкими мѣщанами Бендитомъ и Кивою Ройзенблатами и Зельманомъ Мышкою, данная ими Житомирскому мѣщанину Пинхасу Гонихмахеру, первымъ послѣднему Бердичевскаго уѣзда въ селеніи Великихъ Низгурцахъ усадебной земли 1317 саж. съ домомъ, цѣною за 50 руб. серебр. Купчая крѣпость писана на гербовомъ листѣ въ 90 коп. серебр.; пошлинъ взыскано 2 руб. и съ акта 3 руб. серебр.

Кіевской губерніи, въ Бердичевскомь Уѣздномъ Судѣ:

26609. 1848 г. Января 2-го, совершена купчая, помѣщицею Ружею Францовою Ястржембскою, данная ею мѣщанину Даніилу Хаимову Левинштейну, на продажу первою послѣднему Кіевской губерніи, Бердичевскаго уѣзда въ селѣ Великихъ Низгурцахъ сѣнокосной и пахатной земли 32 десят. 2220 саж., цѣною за 300 руб. серебр. Купчая крѣпость писана на гербовой бумагѣ въ 90 коп.; пошлинъ взято 3 руб., того жъ числа.

26610. 1848 г. Марта 22-го, совершень уступочный акть, Поручицею Юзефою Бальтазаровою Грицковскою, данная ею дворянину Мартину Бальтазарову Яницкому, съ переуступленіемъ первою послѣднему Кіевской губерніи, Бердичевскаго уѣзда въ селѣ Великихъ Низгурцахъ пахатной и сѣнокосной земли 16 десят. 1110 саж. и дома сь усадьбою, цѣною за 300 руб. серебр. Купчая крѣпость писана на гербовомь листѣ въ 90 коп.; пошлинъ взято 12 руб. и съ акта 3 руб.

Въ Бердичевскомъ Уѣздномъ Судѣ совершены купчія крѣпости:

б) На проданные женою чиновника 7 класса Бориса Мензенкамфа Софіею Мензенкамфъ священнику села Иванковецъ Гавріилу Титову сыну Мусорину, земли пахатной 9 десят. 2,160 квад. саж., сѣнокосной 6 десят. 1,404 квадр. саж., и усадебной 1 десят. 234 квадр. саж., съ состоящимъ на оной деревяннымъ домикомъ Кіевской губерніи Бердичевскаго уѣзда, въ с. Великихъ Низгурцахъ находящихся, за 300 руб. серебр.

Въ Бердичевскій Уѣздный Судъ вызываются наслѣдники, гдѣ бы какіе неоказались, умершаго въ г. Бердичевѣ дворянина Петра Христофорова сына Пщолковскаго въ положенный 1,025 ст. тома X Св. Зак. Гражд. срокъ, для полученія оставшагося по немъ капитала на имѣніи помѣщика Антона Тржецяка селеніи Великихъ Низгурцахъ, обезпеченнаго въ количествѣ 1,008 р. 66 коп. серебр. съ процентами съ 1837 года.

Въ Бердичевскомъ уѣздномъ судѣ совершены купчія крѣпости:

1) На проданныя наслѣдницею титулярной совѣтницы Парасковіи Шліончаконой, прапорщицею Анною Федоровною Бондаревою, дворянину Никодиму Михайлову сыну Майбродскому, Бердичевскаго уѣзда въ с. Великихъ Низгурцахъ деревянный домикъ съ землею: усадебной 1434 саж., пахотной 6 десят. 1082 квадрат. саж. и сѣнокосной 2 десят. 1815 квадрат, саж., цѣною на 250 руб. сер. Купчая писана на 90 коп. листѣ, пошлинъ взыскано 10 р. и съ акта 3 руб.

2) На проданныя наслѣдницею титулярной совѣтницы Парасковіи Шліончаконой, Дачковскою женою Наталіею Федоровою дочерью Сенаторскою дворянину Никодиму Михайлову сыну Майбродсвому, Бердичевскаго уѣзда въ с. Великихъ Низгурцахъ, деревянный домикъ съ пристройками и землею: усадебной 1433 квадрат. саж., пахатной 1082 квадрат. саж. и сѣнокосной 2 д. 1815 квадр. саж., цѣною за 250 руб. Купчая, писана на 90 к. листѣ, пошлинъ взыскано 10 р. и актовые 3 руб.

3) На проданныя наслѣдникомъ титулярной совѣтницы Парасковіи Шліончаконой купеческимъ сыномъ Иваномъ Федоровичемъ Матушевичемъ дворянину Никодиму Михайлову Майбродскому Бердичевскаго уѣзда въ с. Великихъ Низгуцахъ деревяннаго дома, съ строеніями и участкомъ, земли: пахатной 6 дес. 1084 квадр. саж., усадебной 1510 квадр. саж. - и особаго огорода, заключающагося изь одной десят. земли, ценою за 300 руб. сер. Купчая писана на 90 к., пошлинъ взыскано 12 р. - и актовые 3 руб.

4) На продажу прапорщикомъ Карломъ Галущанскимъ, коллежскому секретарю Іосифу Степанову Орловскому, Бердичевскаго уѣзда въ с. Великихъ Низгуцахъ, крестьянъ: Макара, Петра и Мотры Кравчуков - и участка пахатной земли всего 10 десят. 2265 квадрат. саж., цѣною за 300 руб. Купчая писана на 90 коп. листѣ, пошлинъ взыскано 12 р. и актовые 3 р.

Въ Бердичевскомъ уѣздномъ судѣ совершены купчія крѣпости:

1) На проданную женою отставнаго капитана Пелагеею Петровою дочерью Станькевичевою, губернскому секретарю Людвику Яковлеву Каплинскому землю, пахатной 10 десят. 2340 квад. саж. и сѣнокосной 5 десят. 1170 квадрат. саж. Кіевской губерніи Бердичевскаго уѣзда въ с. Великихъ Низгурцахъ состоящую, цѣною за З00 руб. сер. Купчая писана на 90 к. листѣ, пошлинъ взыскано 12 р. и актовыхъ 3 руб.

2) На проданную женою отставнаго капитана Пелагеею Петровою дочерью Станькевичевою, дворянину Ивану Луки сыну Жердзицкому землю: пахатной 20 морговъ или 10 десят. 2340 квадр. саж., сѣнокосной 10 морговъ или 5 дес. 1170 квадр. саж. и усадебной 1 десят. 892½ саж. и домъ деревянный Кіевской губерніи Бердичевскаго уѣзда, въ с. Великихъ Низгурцахъ состоящій, цѣною за 300 руб. сереб. Купчая писана на 90 коп. листѣ, пошлинъ взыскано 12 р. и актовыхъ 3 руб.

3) На проданную женою отставнаго капитана Пелагеею Петровою дочерью Станькевичевою, дворянкѣ Лукерьи Рембецкой участокъ пахатной и сѣнокосной земли, всего 16 десят. 1110 квадр. саж., Бердичевскаго уѣзда, въ с. Великихъ Низгурцахъ находящейся, цѣною за 300 руб. Купчая писана на 90 коп. листѣ, пошлинъ взыскано 12 р. и актовыхъ 3 руб.

...

Бердичевскій земскій судъ розыскиваетъ бѣжавшихъ крестьянъ имѣнія помѣщицы, жены капитана Пелагеи Петровой Станкевичевой Бердичевскаго уѣзда, части с. Великихъ Низгурецъ, Григорія Онуфріева Балицкаго, коего примѣты: лѣтъ 55, роста средняго, волосы темнорусые съ просѣдью, лице чистое, глаза сѣрые, носъ умѣренный, ротъ обыкновенный; - сына его Емельяна лѣтъ 27, роста средняго, волосы темнорусые, лице продолговатое, чистое, глаза сѣрые, носъ умѣренный, ротъ обыкновенный; - дочерей: Варвару лѣтъ 29, роста средняго, волосы свѣтлорусые, лице чистое, продолговатое, глаза голубые, носъ умѣренный, ротъ обыкновенный, за ухомъ съ лѣвой стороны нѣсколько шрамовъ отъ нарывовъ - и Марію лѣтъ 19, роста малаго, волосы темнорусые, подстриженные до плечей, лице чистое, глаза голубые, носъ кругловатъ, ротъ обыкновенный.

Въ Бердичевскомъ уѣздномъ судѣ совершена купчая крѣпость, о продажѣ священникомъ Гавриломъ Титовымъ Мусориномъ, титулярному совѣтнику Георгію Степанову Орловскому участка земли состоящаго Бердичевскаго уѣзда въ селеніи Великихъ Низгурцахъ, цѣною за 300 руб. сереб. Купчая писана на листѣ въ 90 коп. взыскано пошлинъ 12 руб. и актовыхъ 3 руб. сереб.

Въ Бердичевскомъ Уѣздномъ Судѣ совершены слѣдующія купчія крѣпости:

4. 24 Іюня 1860 г., о продажѣ дворяниномъ Маркомъ Антоновымъ Красовскимъ дворянину Никодиму Михайлову Майбродскому, за сумму 600 р. сер., пахатной и сѣнокосной земли   десят. 827½ квадр. саж. и усадебной земли  0 саж. съ домомъ и строеніями, Бердичевскаго уѣзда въ с. Большихъ Низгурцахъ состоящей.

5. 3 Іюня 1860 г., о продажѣ Жимомірскимъ мѣщаниномъ Беркомъ Нафтуловичемъ Гитманомъ, дворянамъ Марку Антонову и Емиліи Яковлевой супругамъ Красовскимъ, за сумму 360 р. сер. пахатной земли 18 десят. 2122 саж., Бердичевскаго уѣзда въ с. Большихъ Низгурцахъ состоящей.

БЕРДИЧЕВСКАГО УѢЗДА.

Мировой Посредникъ отставной поручикъ Адамъ Пашковскій.

Мѣстопребываніе въ с. Пашковкѣ.

ВОЛОСТИ.

1) Семеновская:

с. Семеновка, г. Бердичевъ, д. Радзивиловка, с.Гришковцы, с. Жидовцы, с.Пятигорка, с. Великіе Низгурцы и с. Иванковцы.

...

НИЗГУРЦЫ ВЕЛИКІЕ, село въ 6-ти верстахъ къ востоку отъ Бердичева. Жителей обоего пола: православныхъ 529, римскихъ католиковъ 338, евреевъ 285.

Списокъ Низгурецкихъ помѣщиковъ, съ показаніемъ число ревиз. душъ муж. пола на ихъ земляхъ живущихъ, кромѣ шляхты и евреевъ:

• рев. душъ
• а) Наслѣдники Елисаветы Эльбергъ42
• б) Пелагія Станькевичъ33
  }
  Имъ
  всѣмъ
  
  принад-
  лежитъ
  земли
  3209 дес.
• в) Антонъ Тршецякъ28
• г) . . . . Мизенкамфъ27
• д) Юзефа Клиненбергъ25
• е) Наслѣдники Луки Ястребскаго21
• ж) Наслѣдники Осипа Тршецяка8
• з) Каролина Меленевская7
• и) Маріанна Ружицкая3
• і) Марія Яневичева3
• и) Приходская церковь-
  65 дес.

Всѣ помѣщики живутъ въ Низгурцахъ и содержатъ латинское исповѣданіе. Его также придерживается почти вся шляхта, коей въ Низгурцахъ до 300 душъ обоего пола. Евреи живутъ на правѣ хлѣбопашцевъ-собственниковъ.

Церковь во имя мученицы Параскевы, деревяная, 5-го класса, неизвѣстно въ какомъ году построена.

Къ Низгурецкому приходу причислена деревня Семеновка, лежащая близъ села Иванковецъ, въ 3-хъ верстахъ отъ Низгурецъ. Жителей въ ней обоего пола: православныхъ 547, римскихъ католиковъ 106, евреевъ 20; земли 1602 десятины, изъ коей 548 въ пользованіи крестьянъ. Принадлежитъ Адаму Станиславовичу Пашковскому (латин. испов.). Въ деревнѣ находится православная церковь деревяная, во имя Апостола и Евангелиста Луки, построенная въ 1854 году на мѣсто обветшавшей; земли имѣетъ 36 десятинъ.

Bernawa, rz., dopływ Hnyłopiatu, poczyna się przed wsią Nizgurcami w pow. berdyczowskim, wpada pod Berdyczowem. E. R.

Nizgórce, Nizhurce 1.) Wielkie, na karcie Chrzanowskiego Nizgurce Wielkie, wś, pow. berdyczowski, o 8 w. na wsch. od Berdyczowa, ma 529 mk. prawosł., 338 katol, i 285 żydów. Cerkiew par. pod. w. św. Parascewii, drewniana, niewiadomej fundacyi, uposażona 65 dz. ziemi. Ludność kat. składa się przeważnie z drobnej szlachty, żydzi zaś są kolonistami rolnikami. Wś ma 3209 dzies. i po siada kilku właścicieli: Elbertów, Stankiewiczów, Trzeciaków, Mizenkapfów, Klinerbergów. Jastrzębskich, Mieleniewskich, Różyckich i Janiewiczów. Do par. praw. należy wś Siemizenówka. Porów. Arch. J. Z. R. , cz. VI, t. 1, dodatki 439.

260. Великіе Низгурцы, с. б. вл. и слоб. евр.-землед., дв. 73, ж. 832 (евр. 320); ц. пр., евр. млтв. д., шк., 3 п. д., лвк., вод. млнц., кожев. зав.

10. с. Великіе-Низгурцы (владѣл.). Въ немъ дворовъ - 173, жителей обоего пола - 1713 чел., изъ нихъ мужчинъ - 876 и женщинъ - 837. Главное занятіе жителей - хлѣбопашество. Разстояніе отъ уѣзднаго города до села - 7 верстъ, отъ ближайшихъ: желѣзнодорожной станціи - 7 верстъ, телеграфной - 7 верстъ, почтовой (казенной) и почтовой (земской) - 7 верстъ. Желѣзнодорожная станція носитъ названіе «Бердичевъ». Почтово-телеграфная и почтовая земская станціи находятся въ г. Бердичевѣ. Въ селѣ числится земли - 2583 десятины, изъ нихъ принадлежитъ: помѣщикамъ - 1804 десятины, церкви - 102 десятины и крестьянамъ - 677 десятинъ. Село принадлежитъ Маріи Станиславовнѣ Тржецякъ, Генріетѣ Адамовнѣ Зихъ и Михаилу Осиповичу Данильченко; хозяйство ведутъ сами помѣщики по трехпольной системѣ; система хозяйства у крестьянъ также трехпольная.

Въ селѣ имѣются: одна православная церковь, одна часовня, одна церковно-приходская школа, одна водяная и семь вѣтряныхъ мельницъ, съ однимъ рабочимъ каждая.

Пожарная часть состоитъ изъ: 4 бочекъ, 6 багровъ и 4 крюковъ, содержимыхъ на счетъ крестьянскаго общества, съ расходомъ въ 10 руб. въ годъ.

Общественный запасной продовольственный капиталъ къ 1 января 1900 года составлялъ сумму въ 2562 рубля 3 коп.

11. Еврейская Колонія, при с. Великихъ-Низгурцахъ (владѣл.). Въ ней дворовъ - 44, жителей обоего пола - 196 чел., изъ нихъ мужчинъ - 94 и женщинъ - 102. Главное занятіе жителей - торговля. Разстояніе отъ уѣзднаго города до колоніи - 8 верстъ, отъ ближайшихъ: желѣзнодорожной станціи - 8 верстъ, телеграфной - 8 верстъ, почтовой (казенной) и почтовой (земской) - 8 версть. Желѣзнодорожная станція носитъ названіе «Бердичевъ». Почтово-телеграфная и почтовая земская станціи находятся въ г. Бердичевѣ. Въ колоніи числится земли - 108 десятинъ, принадлежащихъ евреямъ - земледѣдьцамъ; хозяйство ведется по трехпольной системѣ.

Въ колоніи имѣются: одна еврейская синагога и одинъ кожевенный заводъ, съ 10 рабочими, принадлежащей еврею Рахмилю Бейгельману.

Жители колоніи имѣють запасной продовольственный капиталъ, достигшій къ 1 января 1900 г. суммы въ 1057 р. 22 коп.

б) Д. чл. В. И. Щербина представилъ «Отчеть объ археологической экскурсіи въ Бердичевскій, Васильковскій и Уманскій уѣзды летомъ 1901 г.»:

Лѣтомъ 1901-го года я совершилъ, по порученію Общества Нестора-лѣтописца и Имп. Московскаго Археологическаго Общества, нѣсколько поѣздокъ по Кіевской губерніи, о результатахъ которыхъ буду имѣть честь доложить въ настоящемъ засѣданіи. Экскурсіи эти я совершалъ совмѣстно съ преподавателемъ исторіи Кіевскаго реальнаго училища Л. П. Добровольскимъ, которому считаю долгомъ выразить мою искреннюю признательность за содѣйствіе, оказанное имъ въ этой работѣ.

...

... Время постройки двухъ церквей намъ не удалось опредѣлитъ: ... о ц. В. Низгурець у Похилевича сказано, что она неизвѣстно, въ какомъ году, построена. ...

Церкви въ большинствѣ случаевъ очень невелики. Среднимъ размѣромъ можно принять 9×18 арш., ... Вообще по формѣ церкви могутъ быть рездѣлены на два типа: въ формѣ корабля и крестообразныя. Первыя представляютъ слѣдующій варіаціи: ... таже форма со срѣзанными углами паперти (Фастовъ), таже форма со срѣзанными углами средняго выступа (Синява-Воскрес. ц.), соединеніе двухь предыдущихъ (Педосы, Дзюньковъ, обѣ церкви В. Низгурецъ); ...

...

Чтеніе реферата сопровождалось демонстрированіемъ плановъ церквей и фотографическихъ снимковъ, а также иконы на камбалѣ, пожертвованной въ музей Общества Нестора-л. Плановъ представлено 30 ... с. В. Низгурцы, ...

Журнальнымъ постановленіемъ Епархіальнаго Училищнаго Совѣта, состоявшимся отъ 15 декабря 1900 г. за №27, утвержденнымъ резолюціей Его Высокопреосвященства отъ 22 декабря 1900 года за №3480, назначены-денежныя, вознагражденія законоучителямъ, учителямъ и учительницамъ церковно-приходскихъ школъ Кіевской Епархіи за 1899-1900 учебный годъ

• размѣръ
  награды
  въ руб.

По Бердичевскому уѣзду

Законоучителямъ священникамъ:

• 3 с. Великихъ-Низгурецъ Ксенофонту Крыжановскому30

Учителямъ и учительницамъ:

• 3 с. Великихъ-Низгурецъ Анастасіи Крыжановской20

БЕРДИЧЕВЪ (Корреспонд. «Кіевлякина»).

Мѣстнымъ управленіемъ комитета Краснаго Креста постановлено организовать врачебносанитарный отрядъ при комитетѣ для борьбы на мѣстѣ въ случаяхъ появленія эпидемическихъ заболѣваній въ какомъ либо изъ селъ Быстрикской волости, въ селеніяхъ Б. Низгурцы, В. Низгурецкое товарищество, Семеновка и Иваньковцы Пузырецкой волости ...

...

Nizgórce, 1.) Wielkie, wś, pow. berdyczowski, gm. Puzyrki, 120 dm., 705 mk. Pod wsią dwie słobody t. n., jedna ma 33 dm., 299mk., druga 22 dm., 120mk.

Учащіе, наиболѣе ревностно относящіеся къ школьному дѣлу:

... с. Большихъ Низгурецъ Ксенофонтъ Крыжановскій; ...

Усердные учителя и учительницы:

...

Учительницы: с. Великихъ Низгурецъ - Анастасія Крыжановская; ...

Вакантныя учительскія мѣста въ церковныхъ школахъ Бердичевскаго уѣзда.

...

Одноклассныя школы.

... с. Великіе Низгурцы — 240 руб., ...

Къ числу лицъ, усердныхъ къ школамъ и съ успѣхомъ преподающихъ Законъ Божій въ школахъ, въ своихъ отчетахъ уѣздные наблюдатели указываютъ многихъ пастырей. Считаемъ долгомъ отмѣтить изъ нихъ слѣдующихъ лицъ: По Бердичевскому уѣзду:

... с. Большихъ Низгурецъ свящ. Ксенофонтъ Крыжановскій, ...

...

Въ отчетахъ наблюдателей представлены довольно большіе списки учителей, которые съ усердіемъ и успѣхомъ трудились въ отчетномъ году въ церковныхъ школахъ.

Усердные учителя и учительницы.

По Бердичевскому уѣзду:

... Велико-Низгурецкой одноклассной школы — Анастасія Крыжановская, ...

...

ПО УКРАЇНІ

...

9 іюля в с.с. Семенівці та Великих Низгурцях, бердичівського повіту, град пошкодив у селян — 150 десят. озимини й 150 десят. ярини, — на 1.500 карб.

(Од власн. кор.)

...

По ревизіи 1847 г. численность еврейскаго населенія въ уѣздѣ представлялась въ слѣдующихъ цифрахъ:

Наименованіе еврейскихъ обществъ	Мужчинъ	Женщинъ	ВСЕГО
...	...	...	...
Земледѣльческія общества
слоб. Романовка	181	101	282
» Низгурецъ	52	40	92
» Новина	125	120	245

...

Почти все еврейское населеніе уѣзда живетъ въ мѣстечкахъ; % евреевъ въ селахъ и деревняхъ весьма низкій; кромѣ того, 714 душъ въ еврейск. крестьянск. поселеніяхъ. Въ слѣдующихъ мѣстностяхъ, изъ числа тѣх, въ коихъ не менѣе 500 жителей, евреи наиболѣе густо поселены: ... с. Низгурцы Большіе: жит. 1801 (правосл. 975, рк. 479), евр. 339; ...

...

БЕРДИЧІВСЬКИЙ ПОВІТ (на Київщині). Пожарне діло. Тіснота осель і солом’яні покрівлі - це ті нещастя, які що-року не одну сотню селян бердичівського повіту пускають по світу з торбами. З цього само собою виходить, що всякі заходи проти пожарів на селі треба тільки вітать. Одначе, тих протипожарних заходів, що заводяться по селах бердичівського повіту: Чернявці, Махнівці, Сокільці, Закутинцях, Красівці, Держанівці, Чорнорудці, В.-Нізгурцях, Юровці, Білопіллі і Журбинцях вітать ніяк не можна. Селянам перелічених сел місцеве начальство загадало що-року, починаючи од 1 апріля до 1 октября, по черзі, по кілька чоловік, як самим приходити, так і коней своїх приводити до пожарних заїздів і тут вистоювать од ранку до ранку. Це на те, що, як виникне де пожежа, так щоб було кому її гасить. Але це ж страшний тягарь для селян. Марнується дорогий для хліборобів час - це одно. Друге те, що в кожнім селі мало не половина селян «безлошадних» і одбувати натурою встановлену пожарну повинність не можуть. Перекласти ж повинність на гроші - поставить нанятих пожарних і коней - знов таки важко, бо це пахне по кожному окремому селі 1500-2000 карб. Де ж їх взять, коли й окрім того кожний селянин платить всяких инших грошових одбутків більш ніж З карб, на рік. Думали-гадали сельські громади і наказ начальства обскаржили міністрові внутрішніх справ, п. київському, подільському і волинському генерал-губернаторові і п. київському губернаторові.

Движенія и перемѣны по службѣ

Перемѣщены на псаломщическія мѣста: ... псаломщикъ с. Великихъ Низгурецъ, Бердичевскаго уѣзда, Ревенко-Лопата — въ Волынскую епархію; псаломщикъ с. Поповки, Липовецкаго уѣзда, Артемій Крутоузъ — въ с. Великіе Низгурцы, Бердичевскаго уѣзда, 20 іюня;

Миссіонерскій крестный ходъ съ иконой св. великомученицы Варвары по Бердичевскому уѣзду

Изъ с. Семеновки крестный ходъ направился въ село Великіе Низгурцы. Священнослужителей прибавилось: получился соборъ, состоящій изъ девяти священниковъ, трехъ діаконовъ, во главѣ съ протоіереемъ В. Бычковскимъ. Церковь въ Низгурцахъ сроится, и потому пасхальная заутреня совершена была на погостѣ. Это пасхальное богослуженіе, совершенное соборомъ священнослужителей, съ кажденіемъ и привѣтствіемъ «Христосъ Воскресе», произвело сильное впечатлѣніе на молящихся. Послѣ шестой пѣсни канона проповѣдь произнесъ о. Кутеповъ на тему: «какая молитва угодна Богу», а послѣ 9-й пѣсни говорилъ о. Филиппъ на тему: «какія чувства должны возбуждать сопровождавшіе Воскресеніе Христово событія».

22 мая крестный ходъ вышелъ раннимъ утромъ изъ села В. Низгурецъ въ с. Пузырки, — переходъ длинный, на протяженіи 12 верстъ. Низгурецкій народъ въ большомъ количествѣ слѣдовалъ за крестнымъ ходомъ. ...

По резолюціи Его Высокопреосвященства преподано Архипастырское благословеніе, съ выдачею похвальныхъ листовъ, крестьянамъ: с. Великихъ Низгурецъ, Бердичевскаго уѣзда, Ѳеодосію и Агрипинѣ Войтко, ... за усердіе ихъ къ Церкви Божіей.

69. Слушали: актъ избранной настоящимъ Съѣздомъ комиссіи для распредѣленія 2000 руб. на увеличеніе содержанія священникамъ бѣднѣйшихъ приходовъ и 5000 рублей на увеличеніе содержанія до 100 р. псаломщикамъ.

...

Постановили: въ соотвѣтствіе съ вышеуказанными Синодальными указами и заключеніемъ комиссіи увеличить содержаніе: ... 2) псаломщикамъ на 50 руб. въ приходахъ: Бердичевскаго уѣзда: с.с. Великіе Низгурцы, ...

...

Вісти з краю.

= «Вільне козацтво». У В. Низгурцях Пузирецької волости на Київщині заклався відділ «вільного козацтва»; записалося поки що 71 чоловік.

Разбудили сонное село.

Спало село Низгурцы непробудным сном. Неизвестно, когда-бы оно проснулось, если-бы туда не пришел на стоянку наш эскадрон.

Комнезам в селе бездействовал. Комсомольских организаций не было. Существовали драмкружки - польский и украинский, но спектакли ставились очень редко.

Наш эскадрон по прибытии первым долгом устроил хороший клуб. Теперь в этот клуб часто приходят крестьяне. Комячейкой эскадрона часто устраиваются антирелигиозные вечера.

Драмкружок часто ставит спектакли и концерты, инсценировки, политсуды и т. д.

Мы организовали в селе ячейку КСМУ, в которую вступили 22 незаможных парня.

Эскадрон связи 3-ей Бессарабской, Полешн.

Комиссия по сдаче в аренду промышленных предприятий Бердичевского Округа на основании постановления Окрэкосо от 27-го ноября 23 г. настоящим доводит до общего сведения, что на 24-е и 26-е сего янвяря м-ца назначены смешанные торги на сдачу в аренду нижесдедующих предприятий и двигателей:

...

По Белопольск. району.

1) Кожзав. б. Концепольского с. Б.Низгурцы

2) Кожзав. б. Бейзельмана с. Б.Низгурцы

3) Кожзав. б. Борко с. Б.Низгурцы

...

Предокрисполкома СТАЦЕВИЧ.

Предкомиссии БАГРАМОВИЧ.

Секретарь ГРАНОВСКИЙ.

Батьки, батьки, пора порозумнішати.

(с. В.Нізгурці, Білопільського р.)

Ліквідація неписьменности поміж допризивниками зараз провадиться гаразд. Сільвладі довелося приложити великі зусилля, щоб примусити іх піти кільна разів до школи, після чого всі почали навідувати залюбки.

Але що торкаєтьея навчання дітей, то справа мається дуже погано.

Батьки, які посилали раніш дітей у школу заради того, щоб вона навчила іх молитися богу зараз саботують.

Люблячи й жаліючи своіх дітей, щоб спасти іх «від чортового-тавра, а на тому світі від пекла», батьки держать іх удома, навчаючи тому, чому самі колись навчилися.

Кожний громадянин — батько повинен зрозуміти, що неписьменному немає місця в СРСР і коли він дійсний батько своім дітям, то повинен посилити іх до школи без жадного примусу.

Сількор Легенький.

Вечір пам’яти т. Воровського.

(с. В.Низгурці, Білопільського району)

10 травня при участи військової частини, осередка КСМ і органів КНС в місцевому театрі відбувся вечір пам’яти нашого представника в Італіі тов. Воровського, вбитого торік злодійською рукою контр-революціонера в м. Лозані (Швайцарія) переведено політсуд над його вбивцями.

Комсомолець Степанчук Э.

Нема догляду

(с В.Нізгурці, Білопільського району)

Приіхав у село по ріжних земельних справах райагроном і між иншим заглянув на арендуєме Окрсельбудом зразкове поле й побачив, що там не гаразд. Поле здається окремим селянам з половини; селяне сіють що й як хтять. На клини воно не розбите, правильних плодозмін не провадиться; все росте мішма: жито, пшениця й др, пашниця, а замість пару толока, на якій пасеться худоба.

Гарна культура, є чому повчитись селянству.

Член КНС Ярчук.

Сільрада не працює

(с. В.Низгурці, Білопільськ. р.)

З того часу, коли в сільраді головує гр. Білик, робота в усіх галузях завмерла.

Окрім земельної, ніяка комісія не працює, пожежна дружина не існує, засідань сільради не переводиться. Як що було раз за 3-4 місяці, то гаразд. Сам гр. Білик, не навідує навіть зборів КНС. А хто буде працювати, як не сільрада?

Член сільради.

Сількормолові Степанчукові (с. В.Низгурці): допис «Оглядівся лях по шкоді» так написаний, що не можна розібрати, про що ви пишите. Напишіть трошки виразніше — надрукуємо.

Прочумайтесь трохи.

(с. В.Низгурці, Білопільського р.)

Вже пройшло чимало часу, місяців зо три, як на загальному зібранні КНС було обрано сількорів. Аж трьох.

Так вони й залишились сількорами на панері. А є дечого багато на селі, про що можна писати, гарне й кепське.

Цікаво, чого вони сидять, чом вони не прочумаються, чом не пишуть про селянське життя. Як що нездатні бути сількорами, треба обрати инших, таких, що б могли зірко дивитись і слідкувати за тим, що робиться в селі.

Комсомолець.

А куди дівся матеріал?

(с. В.Нізгурці, Білопільского р.)

По роспорядженню райкомунвідділу забирали в селян лишки будівельного матеріалу.

Замісць матеріалу де-хто давав гроші. Було зібрано біля 600 шт. колодок.

При відібранні були зловживання: у де-яких куркулів, які вміли підійти комісію, матеріал не забирався.

Частина зібраного матеріалу ви везена до району, а решта залишена в віданні сельради. В наслідку немає чим полагодити містків і люде їздять городами.

На запитання: «Куди діли зібраний матеріал?» — сельрада не дає ніякої відповіді.

Селькор Завальний.

Комітет взаємодопомоги не працює

(с. В. Нізгурці)

Давно у нас існує К-т взаємодопомоги. Це діло дуже гарне, і може стати великою корист’ю для бідних селян. Але у нас не так працюють, як слідувало б.

Остались у нас в селі сироти, сім душ сем’ї. У них після смерти батьків осталась, повалена хата і корова. Корова згинула, вони позбулись і шклянки молока. В ту ж зіму й хата розвалилась.

Наш комітет порішив з села зібрати їм на корову, а також дерева на хату. Всі селяне пішли на зустріч і здавали; хто хлібом, а хто й грішми. Окрім цього відпустили з панських будинків старий хлів, і льох на хату.

Той хлів і льох остались без догляду, і «добрі люде» помало розносять. А те, що зібрали на корову ні грошей немає, ні житла. Селяне дали сиротам стару хату без комітету.

Для кого ж працює комітет взаємодопомоги.

Сількор Н. Завальний.

Нікому не допомагає – й фонду немає.

с. В.Низгурці.

Селькомом ВД забрано в порядкові розкуркуленя 16 возів сіна, відібрано в попа як озимовой так і яровий засів.

Взагалі було перемолочено 25 кіп пашні.

А проте допомогти нужденним бомає з чого.

Доживає в селі віка 70-літній самітній дід. Раніш він працював у селі як стельмах і був предобрящою людиною. Тяжка й довголітня праця позбавила його змоги дальше працювати та вже й пора відпочити. З плачем звертався неборака до КВД за піддержкою й напевно, як би не зглянулася на нього росташована в селі військова частина давно б дід був на тому світі.

Працює, можна сказати, наш КВД дуже добре (для себе): нікому нічого не давали й фонду немає.

Сількор Завальний.

СПИСОК кооперативных организаций, зарегистрированных Киевским Губкооперкомом:

... Бердичівської округи: ... с. В. Незгурці - 4250, ...

ЧЧ. стоять у рисках указують Ч.Ч реестрів.

В ГОСТЯХ У ПОДШЕФА.

19 ноября, в день 2-й годовщины подшефного эскадрона связи Бессарабской дивизии, рабочие союза швейников отправились в село Большие Низгурцы, где расположен эскадрон.

У самой деревни красноармейцы нас встретили с музыкой. Мы вместе с ними отправились в театр имени «Воровского» и там открыли торжественное заседание.

С докладом о годовщине эскадрона выступил военком.

Приветствовали эскадрон председатель союза, представитель от ЛКСМ и представительница от жен рабочих.

После приветствий были устроены две звездины.

Подросток — М. Колдун.

Кооперативні специ.

(с. В. Нізгурці, Бердич. району)

В нашому селі мається інвалідне об’єднання, котре без патенту провадить споживчу торгівлю. Понабирало «спеців» утримання за місяць службовцям та спецам виплачує коло 100 карб., маючи краму в крамниці на 150 карб. З оборотом в день 5-10 карб.

Крім того запожичили в Сельбанку для підняття кооперації 600 (шістьсот) карб., котрими покрили свої особисті позики в Сельбанку, а кооперації зосталося... вексель та виплата відсотків.

Слід кому належить звернути на це особливу увагу.

Селькор Ю. Любінецький.

Культосвітня праця поставлена гаразд.

(с. В. Нізгурці, Бердичівськ. р.)

В нашій хаті-читальні мається 180 книжок: політичні, сільськогосподарські, по скотарству, бджільництву й рибальству. Крім цих книжок є брошурки для юних лєнінців та малописьменних. Книжки читають комсомольці, юні лєнінці, незаможники та инші селяне. Кожного вечора х.-читальня переповнена молоддю та дорослими, які читають книжки.

При хаті-читальчі з’організувався с.-г. гурток, де по понеділках слухаємо лєкції.

В гуртку 60 чол. На лєкціях селяне беруть активу участь, особливо по питаннях рільництва й бджільництва.

Гарно поставлено й чтецьку роботу. Виділено на 10 хат одного читця, який збирає в свому кутку гроші на газети читає окремі статті та роз’ясовує їх селянству.

Селькор — Ф. ЛЕГЕНЬКИЙ.

Працю лікнепу налалагоджено

(с. В. Нізгурці, Берд. району)

В нашому селі існує лікнеп та школа малописьменних з 20 листопаду 1924 року. В сучасний момент нараховується в лікпункті 117 чоловік, котрі росподілені на три групи; в чоловічому лікнепі — 32 душ, в жіночому лікнепі — 43 чолов. та в школі малописьменних - 42 чол.

Заняття йдуть каждий день. Підручниками лікпункт забезпечено на 100 відсотк., а теж і освітленням котрим допомагає кооперація. Відчувається недостаток в зшитках та олівцях.

Драмгуртком було поставлено дві вистави, весь збір пішов на потреби лікнепу. Праця провадиться нормально, при досить акуратному відвідуванню слухачами лікпункту та при умілій постановці справи та зацікавлености завшколою т. Венжика.

Треба надіятись, що лікпункт почнуть одвідувати й більш дорослі гр-не, після 25 років, особливо члени КНС.

Селькор — Ю. Любінецький.

Загублені нижчезазначені документи рахувати не дійсними.

...

Картка КНС с. В.Низгурці за ч. 10939 на ім’я Степанчука Я. М.

...

Як у нас провадився «Тиждень дівчини».

(с. В. Нізгурці, Бердичівського району)

Вечір. По всьому селі загадали на зібрання. Місцевий клуб ім. т. Воровського переповнено дівчатами та хлопцями. Саму активну роботу по збору молоді вів голова КНС т. Ярчук, та секретар осередку ЛКСМУ т. Віник.

Досить яскраво було з’ясовано значіння кампанії «тижня дівчини» та значіння дівчини в Радянськім будівництві. Обрано 10 дівчат делєгатками на райконференцію. Через скілька день знов зібрання дівчат. З прапорами та музикою від клубу відправились до школи. Відкрито зібрання. Обрано президію від дівчат, КСМУ, КНС, сельради, вчительства, лікнепу, та від військових. Висловлено багато привітань. Завшколою, т. Венжиком зроблено широкий доклад про завдання дівчини.

По заявах багатьох з дівчат принято до осередку КСМУ. Дівчата обіцяли відвідувать лікнеп. По закриттю зібрання були влаштовані танці та ріжні гри. Молодь весело провела вечір.

Селькор П. М.

Вшанували роковини смерти Лєніна.

[с. В. Нізгурці Бердичівського р.]

21 січня вся громада села зійшлася до клубу, в якому було аж тісно, а тому було зроблено роспорядження перейти до театру. Відкрито мітинг. Промовці з’сували ролю Лєніна докладами: «Рік без Ілліча», та «Лєнін й селянство». Також і з селян брало багато слово. Всі промови покривались грою жалібного маршу.

Селькор П. М.

Допоможуть сиротам.

(с. В. Нізгурці, Бердичівського району.)

15 лютого в селі відбувся червоний похорон незаможного гр. Ковальова Д. У похороні брали участь організації КНС, КВД, ЛКСМ, представники військової частини. Коштами КНС та КВД справлено труну й з музиками та співами жалібного маршу покійника припроваджено на цвинтар.

Промовці яскраво з’ясували значіння червоного похорону. Вся організація й громадяне дали своє слово допомогти сиротам, що залишені покійником на стикання в чужій хаті.

Селькор П. М.

Праца лікнепу шириться.

(с. В.Нізгурці Бердичів, р.)

Наші лікнепівці, як хлопці так і дівчата піднялись у навчанні на 100 відсотків.

Приблизно 21 лютого має відбутись випуск тих, що добре зарекомендували себе в справі навчання.

Селькормол — Степанчук П.

Степанчукові с. В. Низгурці, Берд. р. Вашого дописа «Осередок ЛКСМ» не містимо — слабенький. Пишіть більш вичерпуюче, бо вираз «праця провадиться як слід» цілком нічого нікому не каже. Дописа «Подарунок тра хранити» надіслано до окрЛКСМ.

Перемагаємо крамарів.

(с. В.Нізгурці Бердичів. р.)

В селі засновано ще одну кооперативну крамницю. Звичайно, це добре, коли мається дві-три кооперації, тільки треба уникати суперництва та постачати побільше краму. Раніш, коли не було коперації у селі було більш 10 спекулянтів, а тепер більш двох не знайдеш. Де хто з них забравсь з села, а другі зовсім залишили торгівлю.

Селькормол — СТЕПАНЧУК.

Кого премійовано за зразкове веденая сільського господарства.

Окружна конкурсна комісія посросподіленню премій за зразкове ведення сільського господарства з фонду в 620 крб. що асігновано на 14 премій по 40 карб. та 1 премію в 60 карб. для преміювання окремих господарств, присудила на ці премії виділити слідуючих учасників конкурсу:

...

Башмаков Степан, с. Нізгурці (бувш. Білопільського району). Премію в 40 карб. призначено за те, що в господарстві мається школа дичок, виховальник грушок та яблунь.

Премію конкурсна комісія ухвалила асігнувати на поліпшення пасіки.

...

Гарні наслідки перевиборів

(с. В.Нізгурці Бердичівськ. р.)

Минула перевиборна кампанія в нашому селі визнана неправильною. На 28 лютого було оголошено нові перевибори. На цей раз було введено карткову систему. З одержанням карток, велика кількість населення відвідала збори. В склад ради від села обрано 22, та від військової частини 6. Від жінок у раду пройшло 7 душ.

Карткова система дала гарні наслідки.

Селькор — П. М.

СПИСОК осіб, що відновлені у виборчих правах, згідно постанови Окрвиборчкому від 23-го березня 1925 р.

Призвіще, імя та по батькові	Місце перебування
...	...
Брошненко Аркадій Яковлевич	с. В. Низгурці
...	...
Брагиненко Аркадій Яковлевич	с. В. Низгурці

Праця нашого кооперативу.

(с. В. Нізгурці, Бердичівськ. району)

За попередню працю не знаю, а знаю приблизно за останній рік його існування. Декілька разів слухав вїдчит правління про обороти, прибутки, витрати, а також утримання службовців.

Платню службовці одержували гарненьку: нараховували їх до 10 чолов., а утримання на всіх до 300 карб. у місяць. Зразу видно, що прибуток є гарненький. Відкрили й другу крамницю й торгують собі на славу, а людям на втіху й доторгувались: скоро з кооператпва зістануться «ріжки та ніжки».

Чого це так — не трудно розгадати. Працювали та списували утриманння гарне брали та ще спочатку, бувало, прийти ввечері до крамниці, а вона зачинена. Чого? Ревізія, — почуєш з-за дверей, а придивись — п’ють пиво та може ще щось. У балачках з членом кооперативу узнав, що краму мається на 170 карб., пайового та иншого капиталу — до 100 карб. (звичайно з реманентом) членів у кооператива набереться до 43 дійсних та до 60 «неправдиво записаних» (останнє зроблено, бачите, для того, щоб Райсоюз більше боргу давав). Боргу рахується 856 карб. а чим його виплачуватимеш, чоловіче добрий?

Звичайно, що грішми, та тільки не кооперативними. Пайщики дійсні та ще може й ті, що записані «так собі», росплатяться.

Військор Окр. сотні звязку 0. П.

Менше обіцяйте, більше робіть

с. В.Низгурці, Бердичів. району.

По нашому Бердичівському району провадились агро-курси, були росподілені агро-робітники по селах. Не забули й про наше село: було доручено Бердичівській цукроварні виділити агро-робітника, який би провів де-кілька бесід про сільське господарство. Але це тільки лише на словах, а на ділі щось нічого немає. Селянство весь час ждало лєкцій — і не діждалось. Такими «гарними» словами ми лише псуємо справу.

На мою думку, слід би на це звернути увагу установам, яких це торкається.

Чл. КНС ч. картки 13672 П. Ярчук

Як ми святкували.

(с. В.Низгурці, Бердичівськ. р.)

У день 1-го травня всі організації села, зібравшись коло клубу, у супроводі місцевої оркестри продемонстрували по вулицях. На площі сукупно з шефами та росквартированою в селі військовою частиною проведено мітинг.

Ввечері військовим спортгуртком влаштовано виставу; селянська маса перелюднила залю як ніколи.

Другого дня військовою частиною проведено спортивні ігрища та гарцювання на конях, а ввечері юними піонерами села дано виставу.

У неділю 3 го травня теж відбулось гарцювання, що служило показом бойової підготовки нашої Червоної армії.

— Та вони тобі й пекло з чортами можуть розбити, не то що якогось буржуя, — можна було почути з-поміж селянства.

Селькор П. М

Багато де чого треба виправити.

(с. В.Нізгурці, Бердич. р.)

В склад ради, здавалось, увійшов самий актив села.

Впершу взялися за працю. Але останніми часами сельрада в адміністративному відношенні ослабла. Засідання рідко відбуваються. На збори члени ради не з’являються.

Земельна комісія згарячу почала росподіл фондової землі й, на правду сказати, до де-якої міри задовольнила селян.

Благоустрійна комісія тільки й зробила, що де-кілька баюр на вулиці засипала. «Треба б було шарварок по селі зробити, та що подієш — заявляє голова благоустрійкому, — ніхто не слухається. Спиняєш дядька, що їде в поле, а він тобі з пужалном до носа пнеться».

Культосвітня справа за браком культосвітніх сил не дуже розвивається. Багато в цьому відношенні допомагають шефи. В заводі «Прогрес» ними переведено збір для облаштування театру. Передплачуються кілька часописів.

Культосвіткомом села сукупно з шефом — партгуртком заводу придбано невеличку бібліотеку; нею ж придбано нову декорацію для театрального кону та влаштовуються вистави.

При хаті-читальні засновано гуртки МОДРу, Доброхему, Охматдіту й инш. Праці в цих гуртках абсолютно не провадиться. Збори членів гуртків та хати-читальні рідко коли відбуваються. Видається стінна газета «Червона Зірка».

Багато-багато треба в нас виправити.

П. М.

Нема за що похвалити наш колектив.

(с. В.Нізгурці, Бердич. р.)

При селі засновано колектив. З дня утворення йому рік.

Склад його виключно з членів КНС. По душовій нормі йому на 15 родин відведено 64 десятині. Земля самоі луччоі якости.Третину землі засіяно буряками, кукурузою та иншими культурами. Засіяно без ладу, черезмежно. Решта землі знаходиться під толокою. Культурного обробітку та багатопільної плодозміни нема.

В колективі мається три пари коней, та де який реманент. При організуванні колективом було відкрито гарбарню. Існування останньої було не довге за браком коштів. Останніми часами де-які члени вибули й вибувають з колективу.

Селькор П. М.

Правління треба переобрати.

(с. В.Нізгурці, Бердич. р.)

Років два тому в ТВД нараховувалось 154 пуд. пашні. Розпозичили її. Досі ніхто ні позики не повертає, ні відсотків не платить.

На цей рік за ТВД нараховувалось 20 десятин землі.

Засобами ТВД обсіяно всього 5 десятин, а решта, за браком насіння, залишились парувать. Не маючи користи з парової землі, її замінили сінокосною й лісом.

При ТВД мається інвалідне об’єднання. Допомогою для цього об’єднання служать їхня кооперація й орендований вітрак. Зиску з такого підприємства для об’єднання — на холодну воду.

Пора б вже переобрати правління нашого ТВД, а не то доведеться шукати людей, щоб прийняли до себе ТВД на зимове утримання.

Селькор П. М.

Наша організація.

(с. В.Нізгурці, Бердичівськ. р.)

В організації КНС нараховується до 124 членів з самої бідняцької частини ріжиих національностей. З них 94 чоловіки й 30 жінок.

Провадиться втягнення до організації решти бідноти.

Самодіяльність членів організації зовсім слаба, Часто дають обіцянки й постановляють ліквідувати неписьменність, але відношення до цього пасивне. Де-які члени мало цікавляться відвідуванням зібрань. Але коли справа торкається пільг, то всі в повному зборі та так беруться за організаційну діяльність, що тільки дивуєшся.

Часто ставляться доклади, про кооперацію, хату-читальню, МОДР, Доброхем, Охматдіт й инше, але вступ членів КНС до таких організацій дуже малий.

Головою КНС часто нагадується, щоб члени збіралися на читки, та відношення теж саме пасивне.

Організація взяла шефування над юними піонерами й матеріально допомагає їм.

Одержано ділянку лісу, провадится розчистка лісового молодняку та оренда землі.

Селькор П. М.

Тов. Югенові (В.Нізгурці): що батрачка, про яку ви пишете, не знає що таке комсомол, то це ваша вина. Допис дрібничковий, не піде. Допис «Праця приймається» — не підходить.

ГАЗЕТ НЕМА — ПІДШИТИ.

(с. В-Низгурці, Бердичівського району).

Наша хата-читальня в червні місяці виписувала один примірник «Радянського Шляху». Але цього часопису ніхто не читав, бо кожен член правління бере собі газету до дому, а прочитавши, дає завові для підшивки.

Прийде селянин, просить газету. Нема, — відповідає зав, — усі підшиті.

Селянин покрутиться по хаті-читальні, подивиться на малюнки по стінах та більш і не заглядає до хати-читальні.

На липень місяць і зовсім не зроблено передплати на газети, хоч кошти й є.

Сором нашим діячам з хати-читальні так ставитися до справи освіти селянства.

Відвідувач.

За озброєний грабунок та вбивство — розстріл.

В ніч на 30 листопаду 1924 р. на Білопільському шляху біля Великих Низгурець було вбито та ограбовано селянина с Садок Дмитрука Михайла. Злочинці забрали в нього 50 пуд. жита і верхню одежу.

Ранком 1 грудня коні вбитого було знайдено в с. М. Олександрівці разом з підводою, на ній були ознаки ограбування та вбивства, бо віз був порубаний і в крові.

Тільки через тиждень родичами вбитого було знайдено трупа на полі за селом В. Нізгурці. Труп було закопано в землю на 6 вершків. Медичним оглядом трупу в порядку судової експертизи було виявлено, що Дмитрука було звіряче вбито холодною зброєю.

Тої ж самої ночи мешканець с. В.Низгурець Магнушевський Антон привіз до вітряка гр. Кни 10 мішків жита, сказавши, що це жито він купив на ярмарку; по дорозі в нього зломався віз, а тому він так пізно приїхав до вітряка. Другого дня Кни Едуард, почувши, що на шляху було ограбування, пішов і заявив сільраді, що Магнушевський привіз йому якесь жито. Магнушевського було затримано й попереднім слідством було виявлено, що злочин цей заподіяли Магнушевський Антон і мешканець того ж села Стоянів Аполінарій.

На суді обоє підсудних винними себе не визнали; Магнушевський заявив, що жито йому привіз селянин с. Закутинець Ленчук Петро й попрохав одвезти жито до млина.

Але було встановлено, що Ленчук чесний селянин і ніякого відношення до цього злочину не мав.

Судовим слідством було виявлено, що злочин цей заподіяли дійсно Магнушевський та Стоянів; вони на шматки порубали череп Дмитрука, поодрубували йому на обох руках пальці, а потім з метою заховати сліди злочину, зволокли труп з дороги в поле й закопали його в землю.

Стоянів двічі судився за крадіжку, а Магнушевський під слідством за крадіж ліса.

Справу цю слухано в Бердичівському окрсуді 12 вересня ц. р.; головував т. Бендриків, нарзасідателі: Ройтман та Углінський. Обвинувачував помокрпрокурора т. Єфремів.

Визнавши обвинувачення доведеним і взявши до уваги, що — злочин заподіяно надзвичайно звіряче в умовах цієї місцевости він порушує підвалини громадської небезпеки та нормальне життя селянства, а Магнушевський та Стоянів — особи соціяльно небезпечні й нема ніяких надій на виправлення їх — суд присудив обох до найвищої міри соціяльного захиту — розстрілу з конфіскацією всього їх майна на прибуток Республіки.

Цей вирок суду селянство, зацікавлене цією справою, прийняло з повним задоволенням.

Т.

Довго переслідувала, але затримала.

В минулому році в с. В.Низгурцях невідомі злочинці зробили озброєний напад на гр-ку Вовровську Емілію 50-ти років.

Бандити звязали іі, загрожуючи зброєю, накинули на ню подушки та мішок з вівсом.

Після цього вони ограбували все, що було в помешканні, та втікли.

Окрмілрозшук довгий час переводив слідство, з метою знайти злочинців.

Нещодавно вдалося напасти на слід злочинців. Окрмілрозшук знайшов у гр. гр. Уцуляка Михайла та Жидуна Василя частину пограбованих речей Вовровськоі, а також і у инших громадян — на протязі півроку.

Окрмілрозшуком по цій справі затримано бандитів: Уцулюка, Жидуна й Подовського яких передано по підсудності.

Страхування допоможе в біді.

...

А допомога від держстраху — дуже велика. Бердичівська контора його видала більше винагород, аніж поступило з місць страхових внесків. Ось, наприклад, у с. В.Низгурцях, Бердичівського р. на протязі цього ро ку виникло 5 пожарів, згоріло 48 будівель.

Держстрах, на протязі цього року видав селянам Б. Низгурців виключно на будівлю 4490 крб. а нараховань од вогню на 1924-25 рік було всього 616 крб. 40 коп., з яких поступило всього 430 крб. 25 жовтня ще згоріло 23 будівлі, за які видано нагороди потерпілим від пожежі ще 2141 крб.

Це приклад тільки по одному селі, а їх — багато.

...

Гурський

Подбаймо за ставка й пожежного обоза.

[Бердичівськ. р.]

В ночі на 26-е жовтня трапилася в селі Великих Низгурцях велика пожежа. Почався гвалт і в Семенівці. Почали бігти рятувати.

Але трудно було іхати, бо пожежний обоз не справний. Була лише одна бочка, та й в ту нема де воду брати, бо в криницях воду геть забрали, а ставка — й досі не зробили.

Всі селяче кричать: — Ставка треба, ставка треба! Але як розійдуться по домах, — то й забудуть чого треба.

В нас звикли тоді щось робити, як уже припече. А треба раніше подумати чого бракує.

Нам не тільки ставка потрібно, але треба й пожежні бочки посправляти, бо одною бочкою пожежі не потушиш.

І. Бородай

Самогонщикам потурає.

(с. В.Низгурці, Бердичівськ. р.)

Ото якось голова нашої сільради Вахольський трусив самогонщиків. Чимало самогону він був витрусив, але де подів його — не відомо. Самогонщиків же до суду не притяг.

У гр. Козлівського Івана голова сільради був витрусив самогонного апарата й лишив апарата хазяїнові. Козлівський цим апаратом і досі самогон жене. Райміліція про це знає, але заходів ніяких не вживає.

Слід розслідувати.

Незаможник.

Нові трактори

Нещодавно Бердичівським Райземвідділом одержано від сільсько-господарської інспекції, прислані з Німеччини трактори. Після одержання, трактори роздано в села: Хажин - 2 трактори, Іванківці - 1, Семенівка - 1, Гадомці - 1, Садки - 1, Сингаївка - 1, Чехи - 1, Нізгурці - 2, Половецьке - 1, Бистрик - 1, Житинці - 1, Кикишівка - 1, Терехова - 1, Обухівка - 1, П’ятигірка - 1, Скраглівка - 1, Мала Радзивілівка - 1, Райки - 1, Швайківка - 1 і Дмитрівка - 1.

Громадяни перелічених сіл не можуть налюбуватись роботою германських тракторів, мовляв, це не совєтські трактори, які в три рази більше витрачають пального і більше стоять, чим роблять.

П. Ковальчук.

Зведення про хід осінньої сівби по селах Бердичівського району за станом на 21 вересня 1941 року.

...

Управи сіл: ... В-Нізгурець І-й, В-Нізгурець IІ-й та Красівки зведень на 21 вересня до Міської управи не надіслали.

Від Районного Управління

Бердичівське Районове Управління пропонує всім старостам сіл району в терміновому порядкові зібрати у населення села та громадських господарствах всі документи, одержані ними від військових частин за продукти харчування, фураж, коні, худобу та інш.

У випадках, коли від військових частин при одержанні ними зазначеного, по ріжним причинам документів не було одержано, необхідно мати відповідні акти.

На всі ці документи та акти скласти списки в 3-х примірниках по слідуючій формі:

ч./ч.

Назва доку- ментів

Яка вій- ськова ча- стина

Що забрано

На яку суму

Примітка

З якими з’явитись до Районного Управління.

1. 27-го жовтня 1941 року. с.с. Агатівка, Бистрик, Бенедівка, В.Нізгурці, В.П’ятигірка, Гальчин, Гардишівка, Гвоздава, Голодьки, Гришківці, Демчин, Дмитрівка.

...

Голова Бердичівського Райуправління САВЧУК

Секретар ПАВЛОВСЬКИЙ

Хто знає?

...

146. Редакція Бердичівської «Нової Доби» розшукує:

...

Серватнюка Аркадія Олексієвича, повідомити: Бердичівський р-н. с В.Нізгурці, Серватнюк Марії;

...

Бердичівський район на посівній

...

В селах : Бистрик, Сингаївка, Садки, В.Нізгурці і Хмелище в основному закінчили посів ранніх зернових протягом 3-4 днів.

...

В. Г.

ПОСТАНОВА № ЗО

Бердичівського Районового Управління від 16 травня 1942 р. «Про сплату податку за користування веломашинами»

З метою кращого впорядкування шляхів району, Районове Управління ПОСТАНОВЛЯЄ:

1) Всі мешканці сіл Бердичівського району за користування веломашинами повинні сплатити одноразовий податок в розмірі 50 крб. за одну веломашину.

2) Сплата податку переводиться в приміщенні Районового Управління (Бердичів, Українська Площа) терміном до 15-го червня, по зазначеному нижче календарю.

З) За несплату податку після цього числа буде нараховуватись пеня в розмірі 0,5% за кожен прострочений день, а з 1-го липня 1942 р. від неплатників будуть відбиратись веломашини.

4) Під час сплати оподаткування веломашин пред’являти персональні документи та пашпорт на веломашину.

5) Старостам сіл надіслати до Райуправління списки власників веломашин, мешкаючих в селі.

6) Ця постанова набуває чинності з 16-го травня 1942 р.

Нагляд за виконанням її покладається на старост сільуправ, районову поліцію та районовий шляховий відділ.

КАЛЕНДАР ЯВКИ НА РЕЄСТРАЦІЮ ВЛАСНИКІВ ВЕЛОМАШИН ЗА НАЗВОЮ СІЛ

...

28-го травня В.Нізгурці, М.Нізгурці.

...

Голова Райуправління - Савчук

Секретар - Павловський

Розшукую чоловіка

КИРИЛЕНКА Олексія Васильовича, 1915 року народження, з с. В.Нізгурці, який виїхав на роботу в напрямку Дніпропетровська.

Хто знає щонебудь про нього, повідоміть на адресу: с. В.Нізгурці Бердичівського р-ну, Кириленко Броніславі Константинівни.

Бажають одружитись

...

Гр. Пинківський М. В., з с. В.Нізгурці, з гр. Плугар Л. П., з с. Хажина.

Хто має будьякі правні заперечення, повідоміть в Районовий ЗАГС.

...

14 червня в понеділок ВІДБУДЕТЬСЯ УРОЧИСТИЙ ХРЕСНИЙ ПОХІД з церкви с. В.Нізгурці до кринички, яка знаходиться за селом, де буде відправлена відповідна Служба Божа та переведено освячення цієї кринички.

Церновна рада с. В.Нізгурець.

Премії для молокоздавців

Щоб збільшити заготівлю молока, встановлено премії для всіх, хто перевиконав встановлену норму здачі молока.

Кожен, хто здав молоко, в перерахунку на базісну жирність 3,8% зверх встановленої кількості, одержує за кожен перевиконаний літр базісного молока по 10 пунктів, на що видається закупний квиток.

Таким чином кожен, хто у другому півріччі 1942 року здав базісного молока понад 300 літрів, буде премійований.

У закупному квитку вказані не назви товарів, а кількість пунктів, і таким чином власник закупного квитка може одержувати потрібні йому товари на свій вибір серед наявних в крамниці в залежності від кількості пунктів. Чим більше буде здано молока,тим більше буде нараховано пунктів і тим більший вибір товарів дістане кожний. Поскільки всі товари посортовані за їх вартістю, він дістане ті чи інші товари в залежності їхньої пунктової оцінки. Наприклад:

Костюм чоловічий 1600 пунктів

Зимове пальто 1800 —"—

Жіночий жакет 760 —"—

Чоботи 1200 —"—

...

Таких здавців, що сумлінно поставились до здачі молока і підлягають преміюванню, багато. Досить згадати, що по с. Осикова буде, премійовано 59 здавців, по В.Нізгурцях 24 і т. д. Всього буде премійовано здавців по 26 селах.

...

Директор маслозаводу КОНЕЦЬКИЙ.

Забезпечимо населення паливом

На землях Міського Управління, між ліском та селом В. Нізгурці, в долині розташована торфорозробка Міського Управління.

...

Я. Корніловська.

Бажають одружитись

...

Гр. Городиський Р. С., з с. В.Нізгурці, Бердичівського р-ну, з гр. Філінською Ю. К., з м. Бердичева.

Хто має будьякі правні заперечення, повідоміть в РайЗАГС.

...

От Советского Информбюро

ОПЕРАТИВНАЯ СВОДКА ЗА 31 ДЕКАБРЯ

...

Войска 1-го УКРАИНСКОГО фронта, в результате смелого маневра и решительного штурма, овладели областным центром Украины городом и железнодорожным узлом ЖИТОМИР, а также с боями заняли более 150 населённых пунктов, в том числе районный центр Винницкой области город ПОГРЕБИЩЕ, крупные населённые пункты ... БОЛЬШИЕ НИЗГУРЦЫ ...

...

ВЕЛИКІ НИЗГІРЦІ — село, центр сільської Ради. Розташовані за 5 км на схід від районного центру та залізничної станції Бердичів. Дворів— 410. Населення — 1118 чоловік. Сільраді підпорядковані с. Нова Олександрівна, хутори Граварка, Лісовий, Лісопитомник, Морочка.

За колгоспом «Здобуток Жовтня», центральна садиба якого розміщена у Великих Низгірцях, закріплено 1826 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 1576 га орної землі. В господарстві вирощують зернові й технічні культури, розвинуте м’ясо-молочне тваринництво та птахівництво. На базі колгоспу створена районна школа передового досвіду птахівництва.

Працюють середня школа, в якій 19 учителів навчають 232 учнів, будинок культури на 400 місць, бібліотека з фондом 5,6 тис. книг, медпункт, дитячий садок на 100 місць, відділення зв’язку.

Партійна організація села (осередок створено 1925 року) об’єднує 28 комуністів, дві комсомольські (осередок виник 1923 року) —106 членів ВЛКСМ.

За самовіддану працю 49 трудівників села нагороджено орденами й медалями СРСР, серед них механізатора Д. В. Малиновського — орденом Леніна.

Село засноване в XVII столітті.

Радянську владу встановлено в січні 1918 року. Перше колективне господарство — ТСОЗ ім. В. І. Леніна організовано в селі 1924 року. Наступного року виникла артіль «Червоний Жовтень».

Під час Великої Вітчизняної війни проти німецько-фашистських загарбників билися 300 жителів Великих Низгірців, з них 155 — полягли за Батьківщину, 275 — за мужність і відвагу відзначені орденами й медалями.

В боях за село та на підступах до нього понад 500 воїнів віддали своє життя за свободу і незалежність Вітчизни. Їх останки поховані в центрі села. З 1965 року на могилі Невідомого солдата височить фігура воїна-бійця, воїна-визволителя.

Уродженцем села є кандидат геологічних наук О. П. Куба.

Поблизу Великих Низгірців виявлено залишки поселення трипільської культури.

Знай свій рідний край

СЛІДИ ІСТОРІЇ

...

... Село Великі Низгірці розміщено в місцевості, де «ніу» «гур» (тобто, немає гір). ...

...

В. РУЖИЦЬКИЙ, громадський кореспондент

Редактор П. Яцюк

МИНУЛЕ СЕЛА В.НИЗГІРЦІ

Свою назву село отримало, можливо, через те, що добираючись сюди з Бердичева, потрібно було подолати декілька долин і гірок.

У В. Низгірцях раніше проживали в основному українці, поляки і євреї.

Вулиця, на якій компактно жили поляки, називалась «Шляхетською», нині це вул. Братів Серватнюків. Вулиця «Садиби» була заселена євреями (зараз ім. Корольова).

Землі села, в основному, належали місцевому поміщику Третяку та заможним селянам.

Старостою управи був Іван Мартинюк, який загадково розбагатів після того, як у 1886 році в Бердичеві згорів цирк і під час пожежі загинуло чимало багатих людей при коштовностях. А він допомагав виносити трупи.

У 1924 році в селі був створений колгосп. Першим його головою був Михайло Горбач. Потім почалась організація ТОЗів (товариств по спільному обробітку землі). Там, де жили євреї, він називався «Нацмен», потім - ім. Ворошилова. На вулиці, де були в основному поляки, - колгосп назвали спочатку ім. Ланцуцького, а потім ім. Леваневського.

До 1937 року головами колгоспу були поляки, перший - Мар’ян Вахольський. Діяла в селі також 4-класна польська школа.

Перед війною керівником колгоспу був місцевий селянин Андрій Михайлович Пузиренко, який зумів зробити багато доброго. Господарство стало учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки, було нагороджено вантажною автомашиною і мотоциклом. Особливо великі досягнення були в тваринництві. Чимало доярок нагороджено орденами.

Під час окупації фашистами в селі було 24 поліцаї. Розповім такий випадок - під час бою з радянськими десантниками один з поліцаїв, не вміючи як слід стріляти, відбив собі пальця. Пізніше, коли їх почали виловлювати і судити, то цей палець став для суддів речовим доказом причетності до вбивства двох десантників.

Під час війни в селі було знищено 120 будинків, усі ферми, техніку. І після звільнення жінки та діти землю обробляли власними коровами.

Пізніше, після війни, демобілізовані солдати, не скидаючи військової одежі, відновлювали зруйноване господарство. Проте великим недоліком колгоспу було те, що навіть вивчившись, місцева молодь не залишалась у селі, а йшла працювати в Семенівку, Іванківці, Садки, В. Гадомці, Красівку.

За повоєнні роки змінилось 42 ветеринари.

Нині в селі не колгосп, а СТОВ. Які тут справи зараз, напишу пізніше.

С. М’ЯНОВСЬКИЙ.

Nizgórcy (Nizgórce)

12 km od Berdyczowa i 1,5 km od szosy na Różyn leży wieś Nizgórcy (Nizgórce). Obok drogi przyjemnie cieszą wzrok brzozy i jodły, jako świadectwo dobrobytu tej wsi. I rzeczywiście - do 1930 roku wieś zajmowała trzecie miejsce w rejonie pod względem ilości mieszkańców i miała wiodące gospodarstwa. 40 proc. ludności stanowili Polacy.

Dzień dzisiejszy wygląda zupełnie inaczej. W Nizgórcach - 370 domów, blisko 930 mieszkańców; są to mieszkańcy wsi, futorów Grabarka i Nowoaleksandrówka, a także uczniowie szkoły zawodowej rolniczej. Są oni rozmieszczeni na terytorium działania Rady Wiejskiej. Polaków zostało mało, blisko 20 rodzin.

Historia wniosła negatywne zmiany w życie tej wsi. Wiele polskich rodzin «rozkułaczono» i wysłano poza terytorium Ukrainy. W czasie represji stalinowskich najwięcej ucierpieli Polacy. Wielu rolników zabrała II Wojna Światowa. W czasie istnienia systemu socjalistycznego dużo młodzieży wyjechało do miasta.

We wsi mieszkają dziś przeważnie ludzie w wieku podeszłym. Obecnie z tej dawniej bogatej wsi mało co pozostało: asfaltowane drogi, gazyfikowane 50 domów, puste pomieszczenia byłej fabryki.

W czasach Unii Polsko-Litewskiej o Wielkich Nizgórcach wspomina się w materiałach archiwalnych, księgach inwentaryzacyjnych. W owe czasy tutaj żyło wielu Polaków. Zamieszkiwali jedną ulicę, która dostała nazwę Szlachecka. Według wspomnień starych mieszkańców, przed wojną we wsi około dwudziestu lat działała 4 - klasowa polska szkoła, która została rozmieszczona w budynku ziemianina pana Mareka Mianowskiego. Mianowskiego «rozkurkułyły» («rozkułaczono»), dwóch jego synów represjonowano. Sam Pan Mianowski był już bardzo stary i jemu na mieszkanie wydzielono jeden pokój w szkole.

W czasach caratu we wsi osiedlili się także i Żydzi. Też zamieszkiwali jedną ulicę, mieli swoją szkołę i synagogę. Teraz z tych domów został tylko jeden. Żydzi rozjechali się: niektórzy do Berdyczowa, inni za granicę. Starzy poumierali. W czasie II Wojny wielu zostało zamordowanych przez Niemców.

Jeden ze starych mieszkańców p. Mianowski wspomina taki fakt. We wsi mieszkał jeszcze jeden ziemianin, pan Trzeciak. Zmarł w dojrzałym wieku. Po jego śmierci wdowa wyjechała ze wsi i wkrótce też zmarła. Została pogrzebana na cmentarzu katolickim w Berdyczowie, w grobowcu rodzinnym. Lecz znaleźli się nieludzcy ludzie, którzy wynieśli trumnę z grobowca i zostawili pod gołym niebem, bo wykorzystywali grobowiec jako ukrycie. Nieobojętni katolicy zapłacili cmentarnemu, żeby zakopał trumnę.

O polskich śladach we wsi świadczy nazwa polskiego pochodzenia: Nizgórcy. Terytorium wsi i pola leży na falistej równinie: obok nizin wystepują pagórki: nis i góra, Nizgórcy. Żyją tu dobrzy, pracowici ludzie. Są także domy, gdzie nikt nie mieszka i dlatego stoją zamknięte. Obecnie Polaków we wsi jest mało. W trzech rodzinach rozmawiają po polsku dzięki nauce w polskiej szkole, której dawno nie ma. Większość Polaków to wierzący katolicy. Do chwili obecnej nabożeństwa były odprawiane w chacie już nie żyjącej katoliczki pani Walentyny Zawadzkiej, bo kaplicy we wsi nie ma. Kto młodszy, to dojeżdża do kościoła w Berdyczowie.

Większość mieszkańców wsi to są ludzie w wieku podeszłym. Są starsi: Maria Czerska (ur.1904), Stanisław Mianowski (ur.1922), Wicentyna Czerska (ur.1928), Mieczysław Czajkowski (ur.1931), Józef Kuczyński (ur.1920), Jadwiga Berezowska (ur.l931), Janina Kwiatkowska (ur.1929), Stanisława Wawrowska (ur.1922), Jadwiga Nanowska (ur.1915), Olimpia Wozniuk (ur.1914).

Przez długi czas na czele gospodarstwa wiejskiego stali Polacy. Tragiczny okres represji stalinowskich rozpoczął się od aresztowania Polaków. 1937 r. był ostatnim rokiem działania szkoły polskiej we wsi. Dwoje nauczycieli zostało aresztowanych, szkoła została zamknięta. W tym okresie represjom poddano 60 osób, w większości są to Polacy. Są rodziny z jakich zabrali do NKWD po kilka osób. Nikt z nich nie wrócił do domu. Jednych rozstrzelali, innych odprawili do obozów na północ.

Te tragiczne momenty historii są upamiętnione postawionym w Nizgórcach krzyżem. Horrorem dla wsi stały się też lata II Wojny Światowej. Na jej terenach toczyły się straszne boje, było spalonych 120 chat, zginęli ludzie, blisko 35 odprawiono do Niemiec na prace przymusowe.

Służyli mieszkańcy wsi i w Wojsku Polskim. Niektórzy zostali w Polsce, niektórzy wyjechali do Polski po wojnie. Teraz przyjeżdżają w gości do rodziny. W Nizgórcach mieszka 11 kombatantów i inwalidów wojny. Bardzo chciałam spotkać się z panem Józefem Kuczyńskim, kombatantem i inwalidą wojny, który przewodniczy wiejskiej radzie kombatantów. Człowiek ten ma dużo materiałów o wsi i jej mieszkańcach. Udało się z nim porozmawiać. Okazało się, że pan Kuczyński dobrze włada językiem polskim, jest przyjemnym rozmówcą. Dużo pomógł mi w zbieraniu informacji o Nizgórcach.

Odjeżdżałam w dobrym humorze, z przyjemnymi wrażeniami o ludziach. Chcę podziękować w imieniu naszej redakcji za okazaną pomoc panom Kuczyńskiemu i Mianowskiemu. Życzymy wszystkiego najlepszego w ich niełatwym wiejskim życiu, a także dołączamy pozdrowienia dla wszystkich rodaków z Wielkich Nizgórec.

Mianowski Stanisław s. Lucjana, ur. W 1922 roku, kombatant II wojny, inwalida II grupy. Ukończył miejscową szkołę polską, dobrze zna język polski. Jego ojciec studiował w Warszawskim Instytucie Weterynaryjnym, ale ze względu na represje musiał zrezygnować ze studiów. Babcia była z Korzeniowskich. Ojciec matki był wysłany na Syberię za udział w jednym z polskich powstań. Sam pan Stanisław od 1941 roku pracował jako zootechnik główny, a potem jako kierownik dzielnicowego szpitala weterynaryjnego. Po wyjściu na emereturę pracował jeszcze pięć lat, ale dała o sobie znać kontuzja i musiał opuścić pracę. Był na wojnie, ma odznaczenia. Nie zważając na podeszły wiek, ma dobrą pamięć, szanowany wśród rodaków, jest stałym wpółpracownikiem miejscowej gazety rejonowej «Ziemia Berdyczowska». Interesuje się historią wsi, prowadzi aktywny tryb życia. W swym gospodarstwie ma dobrego konia, którego wykorzystuje w robotach rolniczych i jako zasób transportu. Rodzina pana Stanisława jest niewielka: on, jego małżonka Henefa i dwie córki - Mania i Lodzia. Są także 5 wnuków. Pan Mianowski napisał pełną historię wsi, ma bogaty materiał krajoznawczy i własne artykuły w miejscowej prasie. Tych materiałów starczyłoby do napisania księgi. Stanisław Mianowski uprzejmie zgodził się pomóc w zebraniu materiałów do tego artykułu.

Jadwiga Kowalska (tłum. L. Wermińskiej)

В Бердичевских степях

...

Большие Низгирцы тоже отличаются завидной древностью: на территории села жили люди еще во времена расцвета Трипольской культуры. А свою официальную историю село ведет еще с XVII века. Население составляет около 110 человек. К одноименному сельсовету причислено также село Новая Александровка и еще несколько малонаселенных хуторов: Лесопитомник, Морочка, Лесной, Граварка... Названия хуторов говорят сами за себя. Скорее, это даже не хутора, а лесные сторожки.

...

Вадим Киплинг